Відбулась конференція «Дніпровський пором. Історико-культурна взаємодія»

Завданням Міжнародної конференції «Дніпровський пором. Історико-культурна взаємодія», що відбулась 26-27 квітня в Гомелі було зібрати актуальні відомості з різних наукових галузей про Середнє Подніпров’я, регіон, який об’єднує Гомельську та Чернігівську землі. Конференція стала другим великим заходом проекту «Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного культурного співробітництва», який реалізується в Гомельської та Чернігівської областях в рамках Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства ЕаPTC Білорусь — Україна і фінансується спільно з Європейським Союзом.
Організатори залучили до участі в конференції понад 50 фахівців з трьох країн. Серед них були географи, біологи, історики, культурологи — співробітники Національної академії наук Білорусі, Національної академії наук України, Санкт -Петербурзького державного університету, Гомельського державного університету ім. Ф. Скорини, Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченки, а також художники і представники п’яти музеїв Гомельської і шести музеїв Чернігівської області.
Дослідники виступили з оглядовими доповідями, присвяченими природним особливостям Середнього Подніпров’я, його транспортно-економічному потенціалу, історичним подіям, етноконфесійним особливостям, фольклорній унікальності, традиційній та професійній художній культурі, пам’яткам садибної архітектури і їх власникам. На думку організаторів конференції, така різнобічна інформація допомогла скласти новий узагальнений образ регіону.
«Конференція вийшла за своїм змістом міждисциплінарною — зазначає керівник проекту Анна Вигонна з громадської організації» Білоруський зелений хрест «, — але в цьому ми бачимо основну її цінність як для самих дослідників, так і для музейних співробітників. Матеріали конференції будуть посібником, який допоможе місцевим музеям в розробці нових екскурсій для білорусько-українського туристичного маршруту, на створення якого спрямований наш проект. А спільна робота над створенням такого маршруту зміцнить співпрацю між музеями Гомельщини та Чернігівщини. »
Незвичайний формат конференції відзначили всі учасники. «Я був здивований, що в рамках однієї зустрічі можна зібрати вчених і дослідників різних спеціальностей, — поділився враженнями кандидат історичних наук, співробітник Гомельського державного університету ім.Ф. Скорини Станіслав Черепко, — особисто я ніколи раніше не брав участі в таких конференціях «.
Співробітники музеїв говорили про те, що програма конференції була насичена корисною інформацією. «Конференція стала для нас цінним подарунком — ми дізналися багато нової інформації про свій регіон, — зазначила науковий співробітник Речицького краєзнавчого музею Людмила Коновалова. — Адже працюючи в музеї, потрібно постійно оновлювати свої знання.»
Окреме місце в програмі конференції було відведено доповідям-екскурсіям, присвяченим Гомельському палацово-парковому ансамблю та Вєтківському музею старообрядництва і білоруських традицій. Два тижні тому, беручи участь в установчому круглому столі проекту, що проходив на українській стороні, білоруси змогли відвідати музеї м Ніжина, а тепер настала можливість показати себе українським колегам. Як українські, так і білоруські співробітники музеїв говорили про те, що для них конференція — це ще й можливість налагодити професійні контакти. Незважаючи на географічну близькість Гомельщини та Чернігівщини до початку проекту багато музеїв не мали зв’язків один з одним.
«Для чернігівських музеїв участь в цьому проекті — це розширення можливостей, взаємовигідне і потрібне співробітництво, — стверджує директор Обласного художнього музею ім. Г. Галагана Ірина Ральченко. — Чим доступніша буде інформація один про одного, тим більше буде можливостей у музеїв привернути до себе увагу, показати прекрасні колекції, які ми маємо «.
Завершився захід маленькою красивою акцією — кожен учасник зробив з аркуша паперу «Дніпровський паром» як символ культурного співробітництва Гомельщини та Чернігівщини. «Дніпровська паперова флотилія» доповнила художній образ регіону, створений спеціально для проекту членом Спілки художників Білорусі Ігорем Книшем.
А між тим музеї Гомельщини вже думають про подальшу участь в проекті. Ксенія Семашко, співробітник Музею битви за Дніпро в м Лоєві сподівається, що завдяки проекту у них з’явиться батлейка:
«За основу ми хочемо взяти батлейку з колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. Але ми плануємо показувати характерні для цих земель інтермедії «Козак і козачка» і «Литвин і литвинка». Батлейка дозволить нам вийти за межі теми нашого музею і відкрити для відвідувачів різноманітність Лоєвської регіональної історії та культури, «- впевнена Ксенія.
(Фото Семена Шевцова)

Оставить комментарий