Відбулась конференція «Дніпровський пором. Історико-культурна взаємодія»

Нет комментариев

Завданням Міжнародної конференції «Дніпровський пором. Історико-культурна взаємодія», що відбулась 26-27 квітня в Гомелі було зібрати актуальні відомості з різних наукових галузей про Середнє Подніпров’я, регіон, який об’єднує Гомельську та Чернігівську землі. Конференція стала другим великим заходом проекту «Від партнерства місцевих музеїв до широкого транскордонного культурного співробітництва», який реалізується в Гомельської та Чернігівської областях в рамках Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства ЕаPTC Білорусь — Україна і фінансується спільно з Європейським Союзом.
Організатори залучили до участі в конференції понад 50 фахівців з трьох країн. Серед них були географи, біологи, історики, культурологи — співробітники Національної академії наук Білорусі, Національної академії наук України, Санкт -Петербурзького державного університету, Гомельського державного університету ім. Ф. Скорини, Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченки, а також художники і представники п’яти музеїв Гомельської і шести музеїв Чернігівської області.
Дослідники виступили з оглядовими доповідями, присвяченими природним особливостям Середнього Подніпров’я, його транспортно-економічному потенціалу, історичним подіям, етноконфесійним особливостям, фольклорній унікальності, традиційній та професійній художній культурі, пам’яткам садибної архітектури і їх власникам. На думку організаторів конференції, така різнобічна інформація допомогла скласти новий узагальнений образ регіону.
«Конференція вийшла за своїм змістом міждисциплінарною — зазначає керівник проекту Анна Вигонна з громадської організації» Білоруський зелений хрест «, — але в цьому ми бачимо основну її цінність як для самих дослідників, так і для музейних співробітників. Матеріали конференції будуть посібником, який допоможе місцевим музеям в розробці нових екскурсій для білорусько-українського туристичного маршруту, на створення якого спрямований наш проект. А спільна робота над створенням такого маршруту зміцнить співпрацю між музеями Гомельщини та Чернігівщини. »
Незвичайний формат конференції відзначили всі учасники. «Я був здивований, що в рамках однієї зустрічі можна зібрати вчених і дослідників різних спеціальностей, — поділився враженнями кандидат історичних наук, співробітник Гомельського державного університету ім.Ф. Скорини Станіслав Черепко, — особисто я ніколи раніше не брав участі в таких конференціях «.
Співробітники музеїв говорили про те, що програма конференції була насичена корисною інформацією. «Конференція стала для нас цінним подарунком — ми дізналися багато нової інформації про свій регіон, — зазначила науковий співробітник Речицького краєзнавчого музею Людмила Коновалова. — Адже працюючи в музеї, потрібно постійно оновлювати свої знання.»
Окреме місце в програмі конференції було відведено доповідям-екскурсіям, присвяченим Гомельському палацово-парковому ансамблю та Вєтківському музею старообрядництва і білоруських традицій. Два тижні тому, беручи участь в установчому круглому столі проекту, що проходив на українській стороні, білоруси змогли відвідати музеї м Ніжина, а тепер настала можливість показати себе українським колегам. Як українські, так і білоруські співробітники музеїв говорили про те, що для них конференція — це ще й можливість налагодити професійні контакти. Незважаючи на географічну близькість Гомельщини та Чернігівщини до початку проекту багато музеїв не мали зв’язків один з одним.
«Для чернігівських музеїв участь в цьому проекті — це розширення можливостей, взаємовигідне і потрібне співробітництво, — стверджує директор Обласного художнього музею ім. Г. Галагана Ірина Ральченко. — Чим доступніша буде інформація один про одного, тим більше буде можливостей у музеїв привернути до себе увагу, показати прекрасні колекції, які ми маємо «.
Завершився захід маленькою красивою акцією — кожен учасник зробив з аркуша паперу «Дніпровський паром» як символ культурного співробітництва Гомельщини та Чернігівщини. «Дніпровська паперова флотилія» доповнила художній образ регіону, створений спеціально для проекту членом Спілки художників Білорусі Ігорем Книшем.
А між тим музеї Гомельщини вже думають про подальшу участь в проекті. Ксенія Семашко, співробітник Музею битви за Дніпро в м Лоєві сподівається, що завдяки проекту у них з’явиться батлейка:
«За основу ми хочемо взяти батлейку з колекції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. Але ми плануємо показувати характерні для цих земель інтермедії «Козак і козачка» і «Литвин і литвинка». Батлейка дозволить нам вийти за межі теми нашого музею і відкрити для відвідувачів різноманітність Лоєвської регіональної історії та культури, «- впевнена Ксенія.
(Фото Семена Шевцова.)

Состоялся учредительный круглый стол международного проекта «От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству»

Нет комментариев

Сотрудничество регионов — это залог развития. Этот тезис озвучивал практически каждый участник учредительного круглого стола международного проекта «От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству», который состоялся в Чернигове 12 апреля. Проект реализуется при поддержке Европейского Союза в рамках Программы территориального сотрудничества стран Восточного партнерства ЕаPTC Беларусь — Украина. Его цель сохранить культурно-историческое наследие соседних народов и способствовать налаживанию сотрудничества между музеями Черниговщины и Гомельщины, поэтому неофициальное название проекта «Днепровский паром». Ведь именно Днепр соединяет оба региона. Участниками были представители музеев и национальных заповедников Черниговской и Гомельской областей, ученые, представители общественных организаций и органов власти.
Наталья Андреевна Романова — заместитель председателя Черниговской областной государственной администрации отметила, что подобный проект является третьим в регионе и область заинтересована в их реализации. Проект — это шанс для музеев области раскрыть свой потенциал и выйти на новый уровень. А сохранение культурного наследия и сотрудничество крайне важны. Тем более это важно для Любеча, который исторически является колыбелью нашего совместного с Гомельщиной культурного наследия и нашей истории. Создание в историко-археологическом музейном комплексы «Древний Любеч», в рамках проекта, фондов открытого хранения откроет ему новые возможности и перспективы для привлечения туристов.
Советник председателя областного совета — Дмитрий Николаевич Никоненко уверен, что посещая музеи, люди могут почувствовать себя причастными к истории, а через музейное сотрудничество можно приобщаться к изучению истории.
Как вспоминала Наталья Алексеевна Святкина — координатор программ общественной организации «Белорусский зеленый крест», идея проекта возникла довольно спонтанно, когда представители Брагинского отдела культуры посетили Чернигов и были поражены увиденным. Пришло понимание, что несмотря на территориальную близость, они совсем ничего не знают о культурном наследии соседнего региона и есть необходимость налаживать культурные связи.
Непосредственный руководитель проекта Анна Альбертовна Выгонная добавила, что проект призван восстановить обмен опытом между музеями, чтобы люди начали снова ездить друг к другу в гости.
В дальнейшем будут проводиться научные конференции, музейный форум, запланировано издание путеводителя и создание интернет-портала музейного кластера. Даже учредительный круглый стол проходил в формате рабочей встречи. Присутствующие делились опытом трансграничного сотрудничества, обращали внимание на те проблемные мометы, с которыми сталкивались во время проведения совместных выставок или экскурсионных туров, рассказывали, что именно может быть интересным для туристов из соседнего региона, какие изюминки есть в музеях, какие региональные туристические маршруты уже существуют. Обсуждали направления сотрудничества между музеями, которые являются перспективные или даже необходимыми.
Также были предложены на обсуждение варианты нескольких трансграничных маршрутов, представлены концепции интернет портала проекта и мобильного приложения для посетителей музеев. Была избрана общественная трансграничная координационная музейная группа.
13 апреля представители музеев Гомельщины посетили с рабочим ознакомительным визитом Нежин.
Проект реализуется на партнерских началах во главе с Гомельским филиалом общественной организации «Белорусский зеленый крест» в сотрудничестве с Национальным университетом «Черниговский коллегиум» им. Т. Шевченко и Историко-археологическим музейным комплексом «Древний Любеч». Период реализации проекта: 2018.

Нужен ли Любечу музей?

Нет комментариев


Почему сохранить историко-археологический музейный комплекс “Древний Любеч” настолько важно, в первую очередь для самих жителей? Почему общественность категорически против намерений местной власти разместить в здании музея комплекс предоставления административных услуг?
Попытаюсь рассмотреть ситуацию с разных позиций и точек зрения.
Название городка Любеч, пожалуй, знакомо каждому еще с уроков истории в школе. Это один из древнейших городов Руси, с которым связано множество исторически-глобальных событий. Сейчас же — это лишь поселок городского типа, расположенный на берегу р.Днепр, в том месте, где по реке проходит граница между Украиной и Беларусью. Находясь вдали от современных индустриальных и финансовых центров, он окружен первозданной красотой яров, рек, холмов и озер, болот и лесов. Этим-то и объясняется почти полное забвение, окружающее сегодня, некогда центр княжества. Но здесь же кроются и перспективы Любеча на возрождение.
И ключевую роль в этих перспективах играет туризм. При чем это понимают и об этом говорят как органы самоуправления так и общественность. Но вот подходы и понимание, что такое “туризм” отличаются. В представлении местных властей туризм – это, в первую очередь, хорошая рыбалка и охота. Ведь вокруг леса, озера и Днепр рядом. Нужно лишь решить вопрос с размещением рыбаков и охотников, т.е. создать соответствующую инфраструктуры – рыбацкие базы, охотничьи лоджи и т.д. Тем более, что и потенциальный инвестор появился, готовый вкладывать в это деньги. И смысл в этом действительно есть. Но туризм – это не ведь только рыбалка и охота, которые можно отнести к такому его виду как активный. Вокруг Любеча можно также развивать экологический и рекреационный туризм. Здесь можно организовать великолепную альтернативу Голубым озерам, уже ставших традиционным местом отдыха как украинцев, так и белорусов, ввиду близости к границе. В Любече все те же условия, плюс историческое прошлое, связывающее оба берега Днепра, а соответственно два государства. А это уже познавательный или когнитивный вид туризма. И здесь на первый план выходит роль музея, как историко-культурного центра. Тем более, что последние несколько лет наметилась стабильная тенденция к увеличению потока посетителей музея в частности и экскурсантов Любеча в целом. В перспективе, в музее должен будет функционировать и региональный туристическо-информационный центр. Это как раз и должна понять местная власть. Наличие таких объектов увеличивает время пребывания в Любече гостей. Тем более, что создание инфраструктуры вопрос перспективы, а музейный комплекс уже есть. И именно он на данный момент привлекает экскурсантов и создает рекламу Любечу. А главное, появилась возможность поднять музей на новый качественный уровень.
Возможно, Любечу поможет выбраться из забвения и стать популярным туристическим брендом участие в новом трансграничном партнерстве в рамках Программы Территориального сотрудничества стран Восточного партнерства ЕаPTC Беларусь-Украина, которая открывает для стран Восточного партнерства возможность определить и совместно решать общие задачи приграничных территорий, обеспечивая тем самым устойчивое экономическое и социальное развитие на местном уровне. Одним из ключевых украинских партнеров Белорусского зеленого креста выступает Любечский музей. В рамках проекта «От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству», при финансировании Европейского Союза, предполагается оборудовать и открыть фонды открытого хранения, место где экспонаты не только хранятся, но и формируют экспозицию. Связующим звеном в формировании музейного пространства двух стран должны сыграть специалисты кафедры археологии, этнологии и краеведческо-туристической работы Национального университета «Черниговский коллегиум» имени Т.Г.Шевченко.
А ведь учитывая особенности расположения Любеча, его историю и природно-рекреационный потенциал, нужно комплексно развивать различные виды туризма. Нельзя делать упор только на рыбаков или экскурсантов, а стремиться к привлечению сюда туристов желающих совместить отдых на природе с возможностью посетить музей, пляжный отдых с рыбалкой, пешие прогулки с экскурсией по древнему Любечу. А пограничное расположение будет способствовать тому, что Любеч станет культурно-туристическим центром для жителей двух государств. А это рабочие места, инвестиции, улучшение социальной жизни и культурный обмен между жителями государств.

ОЛЕГ ГЕРАСИМЕНКО

Стартовал грантовый проект «От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству»

Нет комментариев

29 ноября 2017г. в Киеве состоялось подписание грантового контракта на реализацию проекта «От партнерства местных музеев к широкому трансграничному культурному сотрудничеству»в рамках Программы территориального сотрудничества стран Восточного партнерства ЕаPTC Беларусь-Украина финансируемой Европейским Союзом. Главная задача проекта — объединить музеи Гомельской и Черниговской областей туристическим маршрутом и наладить общение и взаимодействие между ними.
Координатором проекта вытупает общественная организация “Белорусский зеленый крест”, а партнерами в Черниговской области Национальный университет «Черниговский коллегиум» имени Т.Г. Шевченко и историко-археологический музейный комплекс “Древний Любеч”
В ходе проекта предполагается проведение трансграничного музейного форума с тренингами и мастер-классами, международная конференция по культурно-историческому наследию региона и пленэр по значимым культурно-историческим местам Гомельщины и Черниговщины. Также будут организованы круглые столы для представителей музеев, работников культуры и образования, туроператоров и журналистов. Музеи-партнёры разработают и проведут новые тематические выставки и экскурсии, начнёт работу интернет-платформа, которая объединит информацию о музеях и культурно-историческом наследии региона. В Любечском музее будет оборудован и открыт зал с фондами открытого хранения. Это будет первый на Черниговщине подобный зал, что поднимет комплекс на новый качественный уровень и повысит туристическую привлекательность Любеча, расположенного практически на границе Украины и Беларуси.
Подготовительный этап уже идет полным ходом. Ведутся переговоры с музеями, разрабатывается план маршрута и совместных мероприятий. Было проведено несколько рабочих встреч как в Чернигове так и в Гомеле. Во время рабочих поездок посетили Ветковский музей старообрядчества и беларусских традиций и его филиала в Гомеле, Черниговский исторический музей им.В.В.Тарновского, Черниговский художественный музей, Национальный заповедник “Чернигов древний”, музей истории ткачества в пгт Козелец, Остерский краеведческий музей и др. С 26 по 28 января в составе рабочей группы в Чернигове были художники-реставраторы творческой мастерской “Басталия” из г.Минск. 26 января Степана Стурейко, культуролог и преподаватель Европейского гуманитарного университета в Вильнюсе презентовал свою книгу “Беспокойные камни. 9 эссе о новом измерении архитектурного наследия”. Книга посвящена основным проблемам охраны и реставрации архитектурного наследия, которое остается полем конфликтов, не реализует свой потенциал и скорее затрудняет движение вперед. А все оттого,что мы просто не умеем этим пользоваться. Автор показал примеры европейского и мирового подхода к этой проблематике.
Презентация проходила в помещении Института истории, этнологии и правоведения им.А.М.Лазаревского Национального университета «Черниговский колегиум» им. Т.Г. Шевченко и вызвала живой интерес.

Перелік ідей для створення майбутніх скульптур в рамках проекту «Легенди, міфи та історія Чернігова в скульптурах»

Нет комментариев

Пропонуємо на Ваш розсуд перелік ідей для втілення в скульптурах та інсталяціях в майбутньому в рамках проект «Легенди, міфи та історія Чернігова в скульптурах». Це поточна версія, яка може доповнюватись, корегуватись та змінюватись. Будемо вдячні за вашу участь!

Князь Чорний та княжна Чорна
Місце встановлення: на перехресті проспекту Миру та вул.Преображенської або перед курганом Чорна могила
Найбільш романтична версія про походження назви міста пов’язана з легендою про князя Чорного, що правив тут у Х столітті, та його дочку на ім’я Чорна (або Цорна). За переказом,
князівна відзначалася незвичайною красою, любила їздити верхи, полювання, була прекрасною лучницею. Чутка про красу дівчини дійшла до хазарського кагана, якому князь Чорний платив данину. Каган послав у Чернігів сватів з багатими подарунками. Але ті дістали відмову гордої князівни. Каган здійснив спробу захопити Чернігів штурмом і заволодіти дівчиною силою, але містяни мужньо відбивали атаку за атакою, і хазарам нічого не залишалося, як спробувати взяти місто облогою. Оскільки князь Чорний не міг розраховувати на сторонню допомогу, він вирішив прорвати облогу, поки людських сил, продовольства і води в місті було ще достатньо. Як тільки князь зі своєю дружиною і народним ополченням вийшов за міські стіни, зграя зрадників увірвалася в кімнату дівчини, на найвищому поверсі терема, що, як свідчить легенда, був такий же високий, як старі дуби, що росли довкола нього. Князівні вдалося вразити кількох нападників з луку, а коли скінчилися стріли, дівчина викинулася з вікна.

Князь Мстислав Хоробрий (Тмутараканський)
Місце встановлення: біля Спасо-Преображенського собора
Перший відомий чернігівський князь (1024-1036). Під час його правління в Чернігові розпочався бурхливий розвиток усіх сфер духовного та економічного життя: розвивалося мистецтво й ремесла, велися літописи, чернігівські купці подорожували всією Європою, виник власний чернігівський архітектурний стиль. Після себе Мстислав залишив величний Спасо-Преображенський собор, закладений ним приблизно у 1030 році як головна споруда князівства. У період свого розквіту Чернігів був одним з найбільших міст Європи, його загальна площа складала від 1,6 до 2,5 квадратних кілометра, а населення досягало 20 тисяч.

Князь Святослав Ярославич
Місце встановлення: на території Дитинця біля альтанки
Князь чернігівський (1054-1073), родоначальник династії чернігівських князів. З ним пов’язана “золота доба” Чернігова. Він активно розбудовує місто, завершує споруження Спаського собору. За його правління чернігівський єпископ отримує статус митрополита. На місці явлення ікони Божої Матері, він закладає Єлецький монастир та печерний монастир. Зібрав у Чернігові першу відому на Русі бібліотеку. На його замовлення складаються найдавніші пам’ятки давньоруської писемності “Ізборники”. Він здобув першу перемогу русичів над половцями. Пізніше князь Київський. Похований в Спасо-Преображенському соборі Чернігова.

Князь Володимир Мономах
Місце встановлення: на території Дитинця
Отримав Чернігів у своє володіння в 1078 році і правив до 1094 року. Володимир «…був красивий лицем, очі у нього були великі, волосся рудувате й курчаве, чоло високе, борода широка. Зростом він не був особливо високий, але міцний тілом і дуже сильний». Про час князювання в Чернігові в своєму “Повчанні…” Володимир згадував: «От коли я жив у Чернігові, я своїми руками стриножив у лісових пущах десятки три диких коней, та ще й доводилося їздити по степу, то також власноручно ловив їх. Два рази тури піднімали мене разом з конем на роги, олень бив мене рогами, лось ногами топтав, а другий колов, дикий вепр зірвав у мене із стегна меч, ведмідь укусив коліно, а рись один раз, скочивши мені на стегна, звалила разом із конем…». Ніби на підтвердження правдивості цих спогадів, у 1821 році в лісах під Черніговом було знайдено важкий змійовик, загублений князем під час однієї з мисливських пригод або шаленої скачки до Києва («А з Чернігова я сотні разів скакав до батька у Київ за один день до вечірні»).

Князь Олег Святославич (Гориславич)
Місце встановлення: на території Дитинця
Майже все життя відстоював законне спадкове право нащадків Святослава Ярославича володіти Черніговом у боротьбі проти Всеволода Ярославича та його сина Володимира Мономаха, які 20 років незаконно займали Чернігів. Засновник чернігівської династії Ольговичів. Започаткував практику чернігівських князів підтримувати з половцями союзні стосунки. Був одружений на половчанці, виховував в своїй сім’ї сина половецького князя Ітларя, одружив одного з своїх синів на дочці половецького хана Аепи. Був князем Чернігівським 1094-1096рр. Пізніше князь Новгород-Сіверський 1097-1115рр. Похований в Спасо-Преображенському соборі Чернігова.

Князь Ігор Святославич
Місце встановлення: біля П’ятницької церкви
П’ятницьку церкву часто називають ровесницею найвидатнішої пам’ятки давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім», і ці пам’ятки – архітектурну і літературну – згадують разом, як найвизначніші шедеври того часу. Існує припущення, що П’ятницька церква була збудована в кінці ХІІ-поч.ХІІІ ст. волею і коштом князя Ігоря на пам’ять його щасливої втечі з половецького полону. Саме в ті часи Ігор княжив у Чернігові (1198-1202рр.). Можливо, це була свого роду подяка князя місцевому купецтву, яке допомогло йому матеріально. Адже Свята Параскева П’ятниця є покровителькою торгівлі, а церква стоїть на території колишнього торжка.

Князь Михаїл та боярин його Федір
Місце встановлення: біля церкви Михаїла та Федора
У 1223 році на чолі чернігівськлї династії Ольговичів стає князь Михайло Всеволодович, який розпочав боротьбу відразу чи не з усіма наймогутнішим князівським родами Русі. Своєї мети він досяг в 1235 році, об’єднавши в своїх руках Чернігово-Сіверщину, Київ і Галич. Таким чином князь Михайло встановив гегемонію Ольговичів у Південній Русі. Але це сталось вже напередодні наступу монголо-татарів. Вже в 1246 році князь Михайло був змушений їхати за ярликом до Орди. Коли делегація прибула до ставки хана, Батий зажадав від Михайла «поклонитися на полудень Чингіс-хану» і пройти через священний вогонь (між двох багать). Однак князь разом зі своїм відданим боярином і духівником Федором рішуче відмовилися виконати татарські обряди, за що були закатовані. Князь Михайло набув ореолу святості, ставши першим князем-мучеником в класичному розумінні цього терміну – людина, яка прийняла смерть від рук іновірців за відданість християнській вірі.

Василь Дунін-Борковський
Місце встановлення: сквер біля Червоного мосту
Козацький політичний діяч, чернігівський полковник (1672–1685), Генеральний Обозний в уряді Гетьманщини (1685—1702) Василь Касперович Дунін-Борковський (1640?-1702) був відомим меценатом. У 1675 р. його коштом відреставрувалиі Чернігівський Спасо-Преображенський собор, Єлецький монастир, оздоблено Воскресенський, Благовіщенський храми. П’ятницький монастир у Чернігові, пошкоджений під час повстання 1668 р., відновлений теж на його кошти та.ін. А ще він відомий як чернігівський упир, який після смерті щоночі піднімався з домовини, іхав на кареті до своєї садиби на Бобровиці аж поки архієпископ Іоанн Максимович не перестрів карету на Червоному мосту і перехрестив шлях кареті. Дунін-Борковський разом із почтом зник у водах Стрижня.

Яків Кіндратович Лизогуб
Місце встановлення: сквер біля Катерининської церкви
Представник давнього козацького роду Лизогубів, члени якого відігравали значну роль в історії та культурі України з ІІ пол.XVII до поч. ХХст. Яків Лизогуб отримав у 1687р. пернач полковника чернігівського. В історію увійшов як талановитий полководець. Особливо відзначився, як наказний гетьман, в 1696 році при штурмі турецької фортеці Азов. Похований у Єлецькому монастирі в 1698р. На його честь складена епітафія “Благоразумний сего града оградитель, Азова и многих мест крепкий победитель”. Саме він побудував на території Валу будівлю, відому як будинок Лизогуба, а його онук в честь героїзму чернігівського козацького полку та діда будує Катерининську церкву-меморіал.

Павло Полуботок
Місце встановлення: вул.Гетьмана Полуботка, 8
Чернігівський полковник і наказний гетьман Павло Полуботок (1660-1724) вів вперту і ризиковану протидію імперській політиці Петра І, який прагнув ліквідувати автономний устрій Гетьманщини. У 1723 році Полуботок і два його помічники (Савич та Черниш) були викликані до Петербурга, де передали Петру I челобитну про скасування нових порядків, чим розгнівили царя.
Петро I звелів посадити Полуботка з товаришами в Петропавлівську фортецю. Майно Полуботка було конфісковано … Одночасно Таємна канцелярія почала розшуки скарбниці Війська Запорозького, якою відав наказний гетьман, та яку при конфіскації не виявили. За легендою, перед арештом Полуботок таємно віддав Банку Англії на зберігання 200 тисяч золотих монет під 7,5%. Сума грошей, банк і відсотки варіюються в різних варіантах: деякі джерела вказують на дві бочки з золотом, 2,5% і банк Британської Ост-Індської компанії.
У своєму заповіті Полуботок нібито ставив умову, що гроші можна буде отримати в банку тільки тоді, коли Україна стане вільною і незалежною країною. І зробити це можна буде тільки в присутності представника, уповноваженого Українською незалежною державою і обов’язково одного з його нащадків по чоловічій лінії. 80% вкладу заповідав Україні, 20% — нащадку по чоловічій лінії.
Перед смертю Павло Полуботок ніби-то сказав Петру І «Я вражды к тебе никогда не имел и не имею, и с тем умираю, как христианин. Верю несомненно, что за невинное страдание моё и моих ближних, будем судиться от общего и нелицемерного Судии нашего, Всемогущего Бога, и скоро пред Ним оба предстанем, и Пётр с Павлом там рассудятся». Помер він в Петропавлівській фортеці 18 грудня 1724 р. Господь дав пережити Петру Першому Павла Леонтійовича Полуботка лише на сорок днів і закликав до його себе вранці 28 січня 1725 року.

Святогор
Місце встановлення: Болдина гора
Святогор є найдавнішим руським богатирем, ще з дохристиянських часів, божественним та могутнім. В епосі він зображується величезним воїном, «вище лісу та нижче хмари». Він живе на Святих горах, а коли їде Мати — Сира Земля трясеться, ліси колишуться і річки виливаються з берегів. В одній билині Святогор фігурує як «славний богатир» чернігівського князя Олега Святославича.

Змій Горинич
Місце встановлення: пр.Миру, 43 (колишня пожежна частина)
Популярний герой народних казок та билин. Історично територією, де мешкав Змій Горинич була Русь. Горинич пов’язаний з усіма стихіями: вогонь (дихає), повітря (літає), вода (плаває) та земля (живе в печері). Він охороняє Калинов мост перекинутий над річкою Смородіної, що розділяє світ живих і світ мертвих. Напрошуються прямі паралелі між Змієм Гориничем та язичницьким Семарглом. Був переможений Добринею Микитичем, родом з Любеча.

Соловей Розбійник
Місце встановлення: сквер на розі вул.Кирпоноса та пр.Миру
Епічне чудовисько, що блокувало пряму дорогу з Чернігова до Києва, поки йог не переміг Ілля Муромець. Сидів він на трьох дубах, на дев’яти суках біля річки Смородинової. Як засвище він по-солов’їному, заричить по-звіриному, зашипить по-зміїному — все лісу до землі хиляться, квіти обсипаються, трави сохнуть, а люди так коні мертвими падають. Дослідник В. Ф. Міллер ассоціює Солов’я-розбійника з іранської птахом Сімург. Можливо тому Соловей-розбійник зображується з тюркською зовнішністю.

Розбійник Малєй
Місце встановлення: на перехресті біля колодязя по вул.Іллінській
За переказами, в давні часи в південній частині чернігова на старій дорозі, що поєднувала Чернігів з Києвом грабував подорожніх купців розбійник Малей. Награбоване він ховав в печері на одному з схилів Болдиних гір, в урочищі, яке зараз зветься Малєєв рів. Ніхно не міз його знайти та схопити і лише Антоній Печерський зумів знайти його та зробити своїм послідовником.

Василіса Микулішна
Місце встановлення: на Болдиній горі
Жінка-богатир, старша дочка билинного богатиря Микули Селяниновича, дружина Ставра Годиновича, в найбільш відомій вкрсії — чернігівський боярин. На бенкеті у князя Володимира він вихваляється своєю молодою дружиною. За образливий тон цієї похвальби Ставр був посаджений князем у льох. Дізнавшись про це, Василиса Мікулішна, перевдягається в чоловічий одяг, їде до Володимира, де видає себе за грізного татарського посла, що вимагає сплатити данину та сватає племінницю князя, яка здогадується, що посол-це жінка. Василіса впоралась з усіма випробуваннями та звільняє Ставра. Князь Володимир визнає, що Ставр недаремно вихвалявся кмітливістю молодої дружини, а подружжя повертається в Чернігів.

Привид Мотрі Кочубей
Місце встановлення: біля будинку Лизогуба на території Валу
Будинок чернігівського полковника Лизогуба — це унікальний зразок цивільної архітектури часів козацького, або мазепинського бароко. А за плануванням – класична українська хата на дві половини з великими підвалами. Згодом використовувалась, як полкова канцелярія.
Тут бував Іван Мазепа. З того часу за нею закріпилася назва “Будинок Мазепи”. А далі народилася легенда, що саме в ньому сивочолий український гетьман ховав свою юну коханку і хрещену доньку Мотрю Кочубей, яку прокляла мати за розпутний зв’язок з убивцею свого батька. А ще кажуть, що дівчина-привид охороняє скарби Мазепи, бо тільки їй Мазепа розповів, де саме в підвалах кам’яниці він сховав скрині з коштовностями.
Рівно опівночі вона виходить з будинку і бродить по окрузі, вдивляючись у далечінь неначе шукає когоcь. В ніч на Пречисту Мотря з’являється в білому весільному одязі і просить у запізнілих перехожих перехрестити та відпустити її гріх. В замін вона обіцяє розповісти де сховане золото її коханого Івана.
Дехто запевняє, що бачили привид дівчини з чорними очима і косами, який блукав між дерев старого Валу в ніч на Івана Купала, та налякані тікали не в змозі зняти прокляття.

Привид Антонієвих печер
Місце встановлення: зверху біля східців, що ведуть до печер
В Антонієвих печерах час од часу трапляються загадкові явища. Люди іноді бачать білі газоподібні зображення, що під дією якоїсь сили набувають різної форми. Найчастіше це правильні геометричні фігури, а іноді контури бородатого обличчя або людської постаті в рясі. Ці явища трапляються біля ліхтаря, поруч з яким на глиняній стіні нашкрябано напис “Спаси раба своего Тарасия”, що датується XVI ст. «Чудеса» в печерах відзначали як співробітники заповідника, так і відвідувачі печер. А влітку 1995 року «ченця» в печерах бачила ціла група людей.

13-та гармата
Місце встановлення: на парапеті під великою гарматою
Однією з визитівок Чернігова є 12 чавунних гармат, поставлених на лафети в 1911 році на місці колишніх фортечних укріплень над схилом гори. Легенда оповідає, що ці гармати подарував місту Петро Ⅰ в знак визнання мужності чернігівських козаків під час війни зі шведами.
У 60-70-ті роки ХХ ст., коли в місті будувались нові промислові підприємства і сюди з’їжджалося багато молоді з інших міст тодішнього Радянського Союзу, серед молоді, яка погано знала місто, був поширений жарт: настійливим, але небажаним кавалерам дівчата призначали побачення біля тринадцятої гармати.
Маленька гармата, яку б треба було б знайти, додала б родзинку цій розповіді.

Сюжет окуття рогу для пиття з кургану Чорна могила
Місце встановлення: біля кургану
Під час розкопок кургану було знайдено дуже багато цікавих артефактів, але найбільший інтерес викликають два турячі роги – посудини для пиття, що мали ритуальне значення. Навколо устя вони окуті сріблом з викарбуваними зображеннями. Один ритон орнаментований рослинним візерунком, переплетеним у гірлянди. Інший прикрашений цікавою композицією із зображенням людей, птахів та чудовиськ. Ця композиція — одна з найбільших загадок східноєвропейського образотворчого мистецтва дохристиянського періоду. Дослідники одностайні в тому, що зображений послідовний (що розвивається) сюжет, але досі немає переконливого його трактування. Версія академіка Бориса Рибакова, що сюжет пов’язаний з билиною про богатиря Івана Годиновича. Інша версія — що сюжет взятий із скандинавської міфології.

Чернігівський літопис
Місце встановлення: територія Валу або біля Антонієвих печер
Літописи Русі — головне письмове джерело з давньої історії. Вони складались в великих містах таких як Київ, Новгород, Суздаль… Але відомі нам літописи є досить тенденційні та необʼєктивні, бо розповідали події у вигідному для місцевої князівської династії світлі і непоблажливо до інших династій, в тому числі і чернігівської. Існував і давній Чернігівський літопис періоду Русі. Про це свідчать посилання на його текст у фрагментах Іпатіївського літопису. Але оригінал зник за невідомих обставин, втрачено цінне джерело з історії чернігівськох землі.

Чернігівські скарби та гривні
Місце встановлення: біля Нацбанку або сквер Б.Хмельницького
Чернігів відомий численними скарбами які були тут знайдені, та такими, що згадуються лише в легендах. Найбільше ж їх було знайдено на території Дитинця та Третяка. Були знахідки і в Передгородді. Найчастіше знаходили жіночі прикраси, церковні речі. Були й знахідки грошей, в тому числі і давньоруського періоду де зустрічалися срібні гривні чернігівського типу, який існував на руських землях в XI-XIII ст. На відміну від Київської гривні ХІ-ХІІ ст., яка виглядала яке злиток срібла шестикутної форми вагою близько 160 г, у XIII ст. вагою 196 г., Чернігівська гривня мала ромбоподібну фірму і постійну вагу у 196 г.

“Потьомкінський” дзвін
Місце встановлення: вул.Преображенська, 1
Найбільший з дзвонів на дзвінниці Борисоглібського собору (будівля Чернігівського колегіуму) був відлитий в 1772р. і важив 600 пудів. З одного боку було барельєфне зображення князя Володимира , праворуч від нього — зображення князя Гліба, а ліворуч — Бориса; з другого боку — барельєфне зображення Богоматері. Існує переказ, що під час перебування в місті князя Г.Потьомкіна, той наказав бити у соборний дзвін, бо звук йому дуже сподобався. Від’їжджаючи князь наказав зняти дзвона та відправити в його палац в Катеринославі. Мешканці марно благали не робити цього. Але незабаром Потьомкін помирає, і дзвін, що ще не встигли довезти до Катеринослава повертають в Чернігів, після чого він отримав назву “Потьомкінський”. Був переплавлений в 1930 р.

Іван Григорович Рашевський
Місце встановлення: перед Чернігівським обласним художнім музеєм ім. Григорія Галагана
Іван Григорович Рашевський (1849-1921) – талановитий чернігівський художник, скульптор та колекціонер У його зібранні знаходились полотна І. Рєпіна, В.Сурікова, М. Жука, а також посуд та вишивка. З 1912 року зберігач, а згодом директор Чернігівського музею українських старожитностей В. В. Тарновського. Він був улюбленцем публіки, балагуром та галантним кавалером. А Софія Русова дала йому таку характеристику:»Він умів виривати у губернатора дозволи на концерти, українські вистави, на громадські вистави і ще він заступався завше за всіх переслідуваних адміністрацією.»
На Чернігівщині його твори зберігаються в приватних колекціях та в трьох музеях – Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана, Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського та у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М.Коцюбинського.

Маркельс
Місце встановлення: вул. Шевченка, 4
Кальман Маркельс був бідним євреєм, заробляючи на хліб перепродажем старих речей. Але йому посміхнулася фортуна. Він виграв по білету державного займу величезну в ті часи суму 200 тис. карбованців. Отримані гроші К.Маркельс використав на благодійні цілі, надавши допомогу для єврейської богадільні, та на здобуття фармацевтичної освіти сину Ісааку й відкриття аптеки. У цій аптеці працював Ісаак Маркельс, отримавши звання провізора в 1872 р. Ісаак успішно вів аптечну справу, а також активно займався благодійною та громадською діяльністю.

Початок проекту “Легенди, міфи та історія Чернігова в скульптурах”

Нет комментариев

22 вересня відбулось встановлення першої скульптури в рамках реалізації проекту “Легенди, міфи та історія Чернігова в скульптурах”, що став одним з переможців «Пітчингу проектів з розвитку міста». В цьому проекті беруть участь громадські активісти, культурно-мистецькі заклади та творчі особистості міста за підтримки British Council Ukraine та управління стратегічного розвитку Чернігівської міської ради.

Мета заходу – покращення туристичного іміджу Чернігова, розширення тематики екскурсій, створення нових креативних туристичних атракцій, просування туристичного бренду, спонукння місцевих жителів до вивчення культурної та історичної спадщини міста.

Чернігів має туристичний бренд “Чернігів-місто легенд”, але немає візуалізації легенд, міфів та історичних постатей пов`язаних з Черніговом. Майже відсутні сучасні, цікаві інсталяції та атракції, які б сприяли створенню привабливого туристичного іміджу Чернігова.

Упродовж кількох місяців створювався об’ємний металевий логотип міста, відомий як “клубок”. Його встановлення ознаменує завершення першого етапу проекту.
В подальшому, в рамках виділених коштів, заплановано встановлення ще декількох скульптур пов’язаних як з минулим міста, так і з його сучасністю.
На цьому етапі запрошуємо долучитися до проекту чернігівських майстрів, дизайнерів, митців та просто небайдужих людей.
Підготовлений перелік з більш ніж 20-ти ідей для втілення в життя. Передбачається оформити їх у вигляді каталогу. Будемо вдячні за участь художників в розробці образів.
З переліком ідей для майбутніх скульптур можна ознайомитися на сайті www.siver.org.ua
Також, в соцмережі Фейсбук організована група Проект «Легенди, міфи та історія Чернігова в скульптурах», де планується обговорення наступних кроків в реалізації проекта.
Партнерами проекту є:
Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана,
Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського,
Чернігівська обласна організація національної спілки художників України
ГО “ЧЕ Студіо”
Чернігівський обласний Осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України

Батуринский национальный заповедник и Мезинский национальный парк

Нет комментариев

Экскурсионный тур выходного дня по Черниговщине с выездом из Чернигова для туристической группы от 10 чел. по маршруту:

ЧЕРНИГОВ – БАТУРИН – КОРОП – МЕЗИНСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ПРИРОДНЫЙ ПАРК – ЧЕРНИГОВ
(2 дня / 1 ночь)

1 день. /Чернигов — Батурин — Короп — Вишенки/

Сбор группы. Посадка в автобус.
08.00 – 10.30 — переезд Чернигов – Батурин.
10.30 – 14.30 – экскурсия по Национальному историко-культурному заповеднику «Гетманская столица» Батурину. Вы посетите цитадель батуринской крепости, музей «Дом генерального судьи Кочубея» и дворец К.Розумовского.
14.30 – 15.30 – переезд в Короп. Поселение в гостиницу. Обед.
16.30-18.00 – экскурсия по Коропу. Вы узнаете, как связан город с рыбой карп, посетите коропские храмы XVIII в., руины Ильинской церкви-крепости, единственной на Левобережной Украине (XVIII в.), услышите историю города, которая насчитывает уже 12 веков. Ведь есть предположение, что Короп — это древнерусский город Хоробор, часто упоминаемый в летописях. Посетите первый в мире музей террориста — мемориальный музей революционера и гениального изобретателя первого в мире реактивного летательного аппарата Николая Кибальчича.
18:00 Переезд в с. Вишенки. Осмотр дворца графа и полководца Петра Румянцева-Задунайского, в котором когда-то останавливалась на ночь сама Екатерина II. Дворец вместе с Успенской церковью составляет часть дворцово-парковых комплексов, которые были созданы в селах Вишенки и Черешеньки в 1782-1787 годах специально к приезду императрицы.
19:30 Возвращение в Короп. Свободное время.
2 день. /Рыхловский монастырь — Деснянское — Мезин — Чернигов/

08:00 – завтрак и выселение из гостиницы.
09.00 — выезд в Мезинский национальный парк.
09:30 Прибытие в с. Рыхлы, известное своей непревзойденной природой. Обзорная пешеходная экскурсия с посещением территории Рыхловского Свято-Николаевского монастыря, основанного в 1666 году. Сейчас здесь хранится чудотворная икона Св. Николая, которая дала начало основанию обители. Прогулка по еловой и каштановой аллеям. Остановка у 800-летнего дуба и уникального дуба с огромным дуплом. Посещение пещер монахов и отдых у озера.
11:30 Переезд в с. Деснянское. Посещение визит-центра национального парка. Пешеходная экскурсия «От парома до парома» по живописному берегу Десны.
13:00 Обед-пикник. Отдых в рекреационном пункте с непревзойденным видом на окружающие ландшафты. По желанию — катание на пароме (в зависимости от сезона).
После обеда — посещение всемирноизвестной Мезинской стоянки первобытного человека, возраст которой насчитывает около 20 тыс. лет. Экскурсия в Мезинский археологический музей им. В.Е. Куриленко.
17:00 Выезд в Чернигов. Ориентировочное время прибытия 20:00.
Стоимость на 1 чел. при группе 10+1
1455 грн/чел (наш транспорт) или 1115 грн/чел (на транспорте заказчика)
Стоимость на 1 чел. при группе 15+1
1215 грн/чел (наш транспорт) или 990 грн/чел (на транспорте заказчика)

В стоимость включено:
— Размещение в двухместных номерах в отеле Коропа.
— Питание по программе (2 обеда, 1 завтрак)
— Услуги экскурсоводов/сопровождающего по программе
— Входные билеты в посещаемые объекты
— Транспортное сопровождение по маршруту (если программа на нашем транспорте)

Дополнительно оплачивается:
— расходы личного характера
— питание помимо указанного в программе

УДИВИТЕЛЬНАЯ ИСТОРИЯ И ДИКАЯ ПРИРОДА (тур выходного дня)

Нет комментариев

Однодневный экскурсионный тур по Черниговщине с выездом из Чернигова для туристической группы от 10 чел. по маршруту:

ЧЕРНИГОВ – КОЗЕЛЕЦ – ОСТЕР – МЕЖРЕЧЕНСКИЙ ПРИРОДНЫЙ ПАРК – ЧЕРНИГОВ

Сбор группы. Посадка в автобус.
08.00 – отправление на маршрут.
08.00 – 09.00 — переезд в Козелец.
09.00-10:00 – экскурсия по Козельцу, который известен памятниками архитектуры, связанными с семьей Разумовских. Среди них собор Рождества Богородицы, который можно смело назвать одним из красивейших храмов в стиле украинского барокко. Его строительство инициировала в середине XVIII в. семья Разумовских. Возведен в стиле позднего барокко, но с элементами украинской народной архитектуры.

10.00 – 10.30 — переезд в Остер.
10.30 – 11.20 — экскурсия по Остру с осмотром древнерусского городища, окруженного валами и памятника архитектуры конца XI в. Юрьевой Божницы, построенной Владимиром Мономахом. Из более поздних архитектурных памятников заслуживает внимания здание Воскресенской церкви, возведенной в 1845 г.
11.20-12:00 – перезд в с.Отрохи по летописной дороге, с которой связаны былинные сказания о Илье Муромце, Святогоре, Соловье Разбойнике…

12:00 — 17:00 — посещение регионального ландшафтного парка «Межреченский» — крупнейшего ландшафтного парка в Украине площадью более 100 тыс. га
Очень долго территория между Днепром и Десной была недоступна для посещения обывателями, т.к. здесь размещались военные базы. Сейчас же у посетителей парка есть возможность насладиться разнообразием красочных ландшафтов и богатым животным миром. Особенно красивы эти места, когда расцветают орхидеи и снежно-белые водяные лилии на Святом озере. Маршрут по территории парка зависит от времени года и состояния дорог: Святое озеро, Бондаревское болото или пустынные ланшафты с пещаными дюнами. Экскурсия по экотропе «Журавлына». Отдых в зоне рекреации.

17.00 – выезд в Чернигов (70 км).

Стоимость на 1 чел. при группе 10+1
460 грн/чел (наш транспорт) или 315 грн/чел (на транспорте заказчика)
Стоимость на 1 чел. при группе 15+1
340 грн/чел (наш транспорт) или 240 грн/чел (на транспорте заказчика)

В стоимость включено:
— Услуги экскурсоводов/сопровождающего по программе
— Пикник в парке
— Транспортное сопровождение по маршруту (если программа на нашем транспорте)

Дополнительно оплачивается:
— расходы личного характера

ДВЕ СТОЛИЦЫ ЧЕРНИГОВЩИНЫ

Нет комментариев

Экскурсионная программа по Черниговщине с выездом из Киева для туристической группы от 10 чел. по маршруту:

КИЕВ – КОЗЕЛЕЦ – БАТУРИН – ЧЕРНИГОВ – СЕДНЕВ – КИЕВ
(2 дня / 1 ночь)

1 день. /Козелец — Батурин/
Прибытие в Киев утренним поездом. Посадка в автобус.
08.00 – отправление на маршрут от ж.д. вокзала.
08.00 – 09.30 — переезд Киев – Козелец.
09.30-10:30 – экскурсия по Козельцу, который известен памятниками архитектуры, связанными с семьей Разумовских. Среди них собор Рождества Богородицы, который можно смело назвать одним из красивейших храмов в стиле украинского барокко. Его строительство инициировала в середине XVIII в. семья Разумовских.
10.30 – 12.00 — переезд Козелец-Батурин.
12.00 – 13.00 — Обед.
13:00-17:00 – экскурсия по Национальному историко-культурному заповеднику «Гетманская столица» Батурину. Вы посетите цитадель батуринской крепости, музей «Дом генерального судьи Кочубея» и дворец К.Розумовского.
17.00 — 19:00 – переезд Баткрин- Чернигов.
Размещение в гостинице. Свободное время.

2-й день /Чернигов — Седнев/
08:00 – завтрак.
09:00 — экскурсия по бывшей столице могущественного Черниговского княжества. Экскурсия начинается на территории Вала, где в XI – XIII ст. находился княжеский град (Детинец), с осмотром Спасского (XI ст.) и Борисоглебского (XII ст.) соборов, Черниговского Коллегиума (ХVIII ст.), Дома Лизогуба (ХVII ст.) и Екатерининской церкви (1715). Также вы увидите Пятницкую церковь (конец XII ст.) рядом с Красной площадью, Елецко-Успенскийженский монастырь (II. пол. XI ст.), курган «Чёрная могила» (X ст.). На Болдиной горе прогуляетесь по языческому курганному некрополю (X ст.) и посетите Антониевы пещеры (II пол. XI ст.). Завершается экскурсия в Троицком соборе (освящён в 1695 г.), где покоятся мощи известных черниговских святых: Феодосия Углицкого, Лаврентия Черниговского и Филарета Гумилевского.)
13.00 – 14.00 — Обед.
14.00-17:00 – загородная экскурсия в Седнев. Этот древний поселок перешёл во владение казацких старшин Лизогубов в конце XVII в. С тех времён сохранилась каменица Лизогубов, усадьба Лизогубов (XIX в.) с парком, Воскресенская церковь (1690 г.), построенной как усыпальнца Лизогубов и казацкая деревянная Георгиевская церковь (1715-47 гг.).
17:00 – отправление в Киев*
19:30 – ориентировочное время прибытия группы на ж.д. вокзал Киева. Окончание услуг.

Стоимость на 1 чел. при группе 10+1
2070 грн/чел (наш транспорт) или 1330 грн/чел (на транспорте заказчика)
Стоимость на 1 чел. при группе 15+1
1635 грн/чел (наш транспорт) или 1135 грн/чел (на транспорте заказчика)
Стоимость на 1 чел. при группе 40+2
1360 грн/чел (наш транспорт) или 945 грн/чел (на транспорте заказчика)

В стоимость включено:
— Размещение в двухместных номерах (1 ночь в отеле Чернигова)
— Питание по программе (1 завтрак, 2 обеда)
— Услуги экскурсоводов/сопровождающего по программе
— Входные билеты в посещаемые объекты
— Транспортное сопровождение по маршруту (если программа на нашем транспорте)

Дополнительно оплачивается:
— питание помимо указанного в программе
— расходы личного характера
* при желании пребывание в Седневе можно будет продлить катанием на речном трамвайчике по р.Снов или отдыхом на пляже

КАЗАЦКИЕ ГОРОДА ЧЕРНИГОВЩИНЫ

Нет комментариев

Экскурсионная программа по Черниговщине с выездом из Киева для туристической группы от 10 чел. по маршруту:

КИЕВ – КОЗЕЛЕЦ – ЧЕРНИГОВ – СЕДНЕВ – НЕЖИН — ПРИЛУКИ – КИЕВ
(2 дня / 1 ночь)

1 день. /Козелец — Чернигов — Седнев/
Прибытие группы в Киев утренним поездом. Посадка в автобус.
08.00 – отправление на маршрут от ж.д. вокзала.
08.00 – 09.30 — переезд Киев – Козелец.
09.30-10:30 – экскурсия по Козельцу, который известен памятниками архитектуры, связанными с семьей Разумовских. Среди них собор Рождества Богородицы, который можно смело назвать одним из красивейших храмов в стиле украинского барокко. Его строительство инициировала в середине XVIII в. семья Разумовских.
10.30 – 11.30 — переезд Козелец-Чернигов.
11.30 – 13.00 — размещение в гостинице. Обед.
13:00-16:00 – экскурсия по городу с посещением территории старинной крепости, осмотром дома полковой канцелярии, Черниговского Коллегиума (ХVIII ст.), Екатерининской церкви (1715) — жемчужины стиля украинского барокко, а так же древнерусских храмов: Спасского (XI ст.) и Борисоглебского (XII ст.) соборов. И конечно же посетим бывший Троице-Ильинский монастырь с подземным комплексом Антониевых пещер.
16.00-19:00 – загородная экскурсия в Седнев. Этот древний поселок перешёл во владение казацких старшин Лизогубов в конце XVII в. С тех времён сохранилась каменица Лизогубов, усадьба Лизогубов (XIX в.) с парком, Воскресенская церковь (1690 г.), построенной как усыпальнца Лизогубов и казацкая деревянная Георгиевская церковь (1715-47 гг.).
19:00 — Свободное время*. Ночлег.

2-й день /Нежин — Прилуки/
07:30 – завтрак.
08.30 — 10:00 – переезд Чернигов — Нежин.
10.00 – 13.00 — экскурсия по Нежину с посещением музея «Почтовая станция». Город — настоящая жемчужина Украины. Бывший город ярмарок, бывший полковой казацкий город и бывшая «греческая столица» Украины, где сохранились храмы и дома, связанные с жизнью греческой общины.
В 1649 году город стал центром управления одного из крупнейших малороссийских полков, нежинского, и оставался им до 1782 года. Гетманы заботливо охраняли права и привилегии Нежина. Неудивительно, что позже, обе столицы Гетманщины — Батурин и Глухов — размещались именно в рамках Нежинского полка. Здесь же в 1663 году проходила печальноизвестная «Черная рада».
Это один из немногих городов Украины, в котором почти полностью сохранилась комплексная застройка центральной части 18 -19 веков, в том числе 12 церквей.
В Нежине сохранился единственный в Украине комплекс зданий почтовой конторы XVIII-XIX вв., в которой сейчас размещается музей «Почтовая станция».
13.00 — 14:00 – переезд в Прилуки.
14.00 – 15.00 — Обед.
15.00 — 17:00 — обзорная экскурсия. Прилуки в 1648 году стали центром казацкого полка. С тех времен сохранились бесценные архитектурные памятники, связанные с расцветом украинского барокко. Старейшее монументальное сооружение города — полковая казна, построенная в 1714 году на деньги прилукского полковника Игната Галагана. Рядом возвышаются купола гордости прилучан — Николаевская церковь с колокольней и Спасо-Преображенский собор, построенные в начале XVIII века. В правой абсиде храма, под полом, находится полуразрушенный склеп с прахом основателя и строителя храма Игната Галагана.
17:00 – отправление в Киев
19:30 – ориентировочное время прибытия группы на ж.д. вокзал Киева. Окончание услуг.

Стоимость на 1 чел. при группе 10+1
1955 грн/чел (наш транспорт) или 1245 грн/чел (на транспорте заказчика)
Стоимость на 1 чел. при группе 15+1
1510 грн/чел (наш транспорт) или 1035 грн/чел (на транспорте заказчика)
Стоимость на 1 чел. при группе 40+2
1215 грн/чел (наш транспорт) или 815 грн/чел (на транспорте заказчика)

В стоимость включено:
— Размещение в двухместных номерах (1 ночь в отеле Чернигова)
— Питание по программе (1 завтрак, 2 обеда)
— Услуги экскурсоводов/сопровождающего по программе
— Входные билеты в посещаемые объекты
— Транспортное сопровождение по маршруту (если программа на нашем транспорте)

Дополнительно оплачивается:
— питание помимо указанного в программе
— расходы личного характера
* при желании пребывание в Седневе можно будет продлить катанием на речном трамвайчике по р.Снов или отдыхом на пляже